Зодіакальні сузір’я

Тема: зодіакальні сузір’я.

Мета: ознайомити учнів з зодіакальними сузір'ями, продовжувати формувати науковий світогляд, розвивати пізнавальний інтерес до природничих наук, виховувати почуття відповідальності й уміння працювати в колективі.

 

 

Земля – одне з незліченних небесних тіл. Щоб краще вивчити Землю, треба знати і те, що відбувається на небі. Тому вже в давні часи з'явилася практична необхідність у науці про небесні явища. Адже життя людей на Землі багато в чому підкоряється "небесному" розкладу. Сонячні промені несуть людям світло і тепло. Від сходу й заходу Сонця залежить зміна дня та ночі. Від того, як змінюється протягом року взаємна орієнтація Сонця і Землі, залежить зміна пір року.

Давні люди не знали ні точних механічних годинників, ні компаса. Їх замінювало зоряне небо. Від зміни фаз Місяця почали відраховувати місяці. Зірки вдалині від рідних берегів вказували мореплавцям напрями сторін світу. Вони служили маяками на морях і в пустелях. Їх так і називали — дороговказні зірки. Таким чином зародилася наука про таємниці неба, названа згодом давніми греками астрономією ("астрос" — зірка, "номос" — закон). Але сама назва не означає, що астрономія виникла лише там. Ні, вона самостійно розвивалась у всіх без винятку народів, залежачи, звичайно, від ступеню їх розвитку.

Здавалось, легко заплутатися в такому розмаїтті зір на небі. Саме тому яскраві зірки (їх не так вже й багато) груповували у фігури з помітними контурами, названі сузір'ями. Природно, що кожен народ мав свої сузір'я.

Особливу групу складають 12 сузір'їв, що входять у так званий пояс зодіаку. Тисячі років тому всі вони носили назви тварин ("зодіак" в перекладі з грецької "коло тварин"). Згодом ряд сузір'їв втратили "звірячу" назву, але термін зберігся і донині.

Зодіакальні сузір'я — ті, по яких у своєму річному переміщенні серед зірок рухається Сонце. Посередині поясу проходить екліптика — видимий його шлях по небосводу. Кожне з сузір'їв Сонце проходить приблизно за місяць, після чого переходить у наступне. Звичайно, ні те сузір'я, де перебуває зараз Сонце, ні сусідні з ним у звичайних умовах побачити не можна, вони знаходяться на небі вдень. Зате опівночі добре видно зодіакальне сузір'я, діаметрально протилежне тому, де перебуває Сонце. Його воно досягне тільки через півроку.

Ось повний перелік зодіакальних сузір'їв та періодів часу, коли в них знаходиться Сонце:

  • Овен (Aries) 21 березня — 20 квітня
  • Телець (Taurus) 21 квітня — 21 травня
  • Близнюки (Gemini) 22 травня — 21 червня
  • Рак (Cancer) 22 червня — 22 липня
  • Лев (Leo) 23 липня — 22 серпня
  • Діва (Virgo) 23 серпня — 22 вересня
  • Терези (Libra) 23 вересня — 23 жовтня
  • Скорпіон (Scorpius) 24 жовтня — 22 листопада
  • Стрілець (Saggitarius) 23 листопада — 21 грудня
  • Козеріг (Capricornus) 22 грудня — 20 січня
  • Водолій (Aquarius) 21 січня — 17 лютого
  • Риби (Pisces) 18 лютого — 20 березня

В поясі зодіаку частково лежить Змієносець, але його традиційно не відносять до зодіакальних сузір'їв.

Розглядаючи сузір'я Тельця, потрібно сказати, що в давніх народів воно символізувало початок року, весняне відродження природних сил. Оскільки в житті людей величезну роль відігравало скотарство, то з биком (тельцем) пов'язували саме те сузір'я, яке після завзятої боротьби із зимовим небом з'являлося на весняному небі як перша ознака приходу тепла. У багатьох культурах відоме поклоніння бикові. Так, у Давньому Єгипті народ поклонявся священному бику Апісу, у критській міфології існував Мінотавр, герої Еллади втихомирювали биків. А вже згадавши аргонавтів, які добули золоте руно барана (Овна), не дивно знайти на небі й сузір'я Овна, а також сузір'я Кіль, Корму і Вітрила, що складають головну частину сузір'я Корабля, на якому аргонавти помандрували до Колхіди. 

   

Сузір'я Близнюків назване так на честь аргонавтів Діоскурів — Кастора й Поллукса — синів Зевса і Леди. У сузір'ї є дві яскраві й дуже близько розташовані одна до одної зорі. Брати Діоскури вважалися в давнину заступниками моряків, що потрапили в бурю. Кастор славився як вправний візник, а Поллукс — як неперевершений кулачний боєць. Одного разу Діоскури не поділили здобич зі своїми двоюрідними братами, велетнями Ідасом і Лінкеєм. У битві з ними брати сильно постраждали. Коли Кастор помер від ран, Поллукс не захотів розлучитися з ним і попрохав батька не розлучати їх. З того часу завдяки Зевсові брати півроку проводять у царстві похмурого Аїда, а півроку — у променях Олімпу. Бувають періоди, коли в той самий день зорю Кастор видно на світанку, а Поллукс — увечері. Можливо, саме ця обставина і сприяла народженню легенди про братів, які живуть то в царстві мертвих, то на небі. 

   

Одним із найнепомітніших сузір'їв на небі вважається сузір'я Рака. Біля двох тисяч років тому за цим сузір'ям люди навчилися визначати період літнього сонцестояння, тобто найтриваліший світловий день. Сонце, досягнувши в цей час граничного віддалення на північ, починало «задкувати». Після цього тривалість дня поступово починала зменшуватися.

За давньогрецькими міфами Геракл, щоб стати безсмертним, здійснив 12 подвигів. Другий його подвиг пов'язаний з перемогою над лернейською гідрою, яка викрадала худобу і спустошувала землі в околицях Лерни. Під час боротьби Геракла з гідрою на допомогу їй виповз Каркін — величезний рак, який вчепився в ногу Гераклові. Герой розчавив рака, але Гера, яка не любила Геракла, помістила Рака на небо.

Із сузір'ям Лева також пов'язаний період літнього сонцестояння. За ним почали орієнтуватися близько 4,5 тис. років тому, визначивши, що саме в цьому сузір'ї знаходиться точка літнього сонцестояння і настає найспекотніша пора року. Напевно, тому Лев став у багатьох народів символом вогню.

Давні народи Месопотамії називали це сузір'я «великим вогнем», а деякі інші народи пов'язували цю тварину з пекельною спекою. Вони гадали, що Сонце одержує додаткову силу і жар, знаходячись серед зір Лева. У Єгипті ж левині прайди, на період максимальної спеки в пустелі,  йшли в долини Нілу, який у цей час розливався. Тому єгиптяни на затворах шлюзів іригаційних каналів поміщали зображення левиних голів. 

   

Поруч із сузір'ям Лева розташоване сузір'я Діви, разом ці два сузір'я уявлялися давнім людям у вигляді сфінкса — міфічної істоти з головою жінки й тілом лева. Частіше ж усього Діву, у залежності від міфологічних уявлень, ототожнювали з Фемідою — богинею правосуддя, Астреєю — богинею справедливості, із Реєю — найдавнішою богинею грецької міфології, матір'ю богів. За давньогрецькою міфологією, Астрея — богиня справедливості — жила серед щасливих людей золотого століття. Коли ж світ зіпсувався, серед людей почала процвітати аморальність, Астрея, щоб не бачити всього цього жаху, покинула землю і піднеслася на небо, ставши сузір'ям Діви.

У збережених до нашого часу зображеннях Діви можна побачити, що богиня тримає в руках жезл Меркурія і епіку (у перекладі з латини «колосся»). Спіка — найяскравіша зоря сузір'я. Загалом стає зрозуміло, що сузір'я це було пов'язане із сільськогосподарською діяльністю вказувало на початок землеробських робіт.

Терези — символ рівноваги. У сузір'ї Терезів, найімовірніше, раніше знаходилася точка осіннього рівнодення, тобто в природі наставала рівність дня й ночі. Поява на небі Терезів у середніх широтах вказувала хліборобам, що настав час сівби, давнім єгиптянам нагадувала про збирання першого весняного врожаю, іншим хліборобам — про зважування зібраного врожаю.

За одним з грецьких міфів Астрея, за допомогою ваг, вершила правосуддя: зважувала долі людей, оцінювала їхні вчинки, щоб потім покарати брехунів, ошуканців, злочинців та ін. Зевс вирішив, що Терези дочки варто помістити на небо, щоб вони були вічним нагадуванням людям про необхідність дотримуватися законів.

Скорпіон — сузір'я пізньої осені, і за обрисами дійсно нагадує цю отруйну тварину. З приходом осені природа начебто вмирає, але, подібно до бога Діоніса, вона знову готова пробудитися навесні. За легендами, осіннє Сонце «жалила» отруйна істота, після чого світило ставало слабким, блідим і «хворіло» протягом усієї зими.

    

Як уже було сказано вище, велетень Оріон був укушений Скорпіоном, якого потім Гера сховала на діаметрально протилежній частині небесної сфери. Згодом цей Скорпіон жахливо налякав Фаетона, сина Геліоса, який ослухався батька і вирішив промчатися небом на вогненній колісниці. Як розповідає міфологія, Фаетона спопелив вогненний жар.

На думку астрологів, Скорпіон ставав особливо лиховісним, коли в нього входила планета нещасть — Сатурн. У такій комбінації Скорпіон символізував смерть.

У сузір'ї Скорпіона спостерігаються численні яскраві зоряні скупчення, у ньому також нерідко спалахують нові зорі.

У сузір'ї Стрільця Сонце знаходиться взимку, тому воно символізує кінець старого й початок нового року. Стрілець завжди зображується з двома обличчями, при цьому одне з них звернене в минуле, інше — у майбутнє. Відповідно до давньогрецького міфу мудрий кентавр Хірон створив модель небесної сфери й у Зодіаку відвів одне місце для себе. Але підступний кентавр Кротос обманом випередив Хірона і, перетворившись, став сузір'ям Стрільця. Могутній Зевс перетворив Хірона після смерті на сузір'я Кентавра. Тому серед сузір'їв можна знайти двох кентаврів, але одного з них, а саме Стрільця, боїться навіть Скорпіон, тому що на нього дивиться вістря стріли, спрямоване колишнім Кротосом.

Через сузір'я Стрільця проходить Молочний Шлях, серце нашої Галактики, тому воно багате на красиві туманності й зоряні скупчення. 

   

Козеріг — наступне зодіакальне сузір'я. Ця міфічна істота зображується з головою й тілом цапа і з хвостом риби. За однією з численних давньогрецьких легенд, козлоногий бог Пан, божество черід, полів і лісів, злякався стоголового велетня Тифона й від страху кинувся у воду.

З того часу в нього виріс риб'ячий хвіст, а пізніше Зевс перетворив його на сузір'я Козерога, яке стало владикою вод і провісником бур. Давні люди вважали, що саме Козеріг посилає на землю рясні дощі.

У міфології багатьох народів світу фігура напівкозла-напівриби пов'язана із сузір'ям Козерога. Люди вбиралися у священний одяг із козячих шкір і приносили богам жертвопринесення — козла. А в іудаїзмі це демонічна істота пустелі Азазель, на честь якого відбувався ритуал «спокутування гріхів». У цей день гріхи народу переносилися на двох козлів, один із яких, білого кольору, пропонувався як спокутна жертва богові Яхве, інший, чорний, «козел відпущення» — Азазе-лю. Другого козла, що взяв на себе гріхи міських жителів, відводили в пустелю, місце проживання Азазеля, де він і гинув. (Звідси і вульгарний вислів — «козел відпущення», «цап-відбувайло»).

Сузір'я Козерога розташовується в нижній частині екліптики, тому, можливо, це й викликало уявлення про пекло.

У сузір'ї Козерога близько 2 тис. років тому знаходилася точка зимового сонцестояння. Давній філософ Макробій вважав, що Сонце, пройшовши найнижчу точку, починає дертися нагору, немов гірський козел, що прагне до вершини.

Сузір'я Водолія у давніх греків називалося Гідрохос, у римлян — Акуаріус, в арабів — Сакіб-аль-ма. Як би не називалося сузір'я, воно завжди означало одне: чоловік, що ллє воду.

З Водолієм пов'язаний грецький міф про Девкаліона, прабатька людей, і його дружину Пірру. Колись, розгніваний на людство, Зевс наслав на землю потоп. Девкаліонові й Піррі, єдиним праведникам, Зевс дозволив врятуватися. За порадою Прометея, Девкаліон побудував великий ящик (ковчег), на якому чоловік та жінка і врятувалися під час дев'ятиденного потопу.

У шумерських письменах, наприклад, можна зустріти згадку про те, що ріки Тигр і Євфрат витікають із глека Водолія. Одинадцятий місяць у шумерів називався «місяцем водного прокльону»: у цей час сузір'я Водолія знаходилося в центрі «небесного моря» і передвіщало дощову пору року. Сузір'я ототожнювалося з богом, який попередив людей про потоп, що аналогічно до грецького міфу, а також біблійного — про Ноя, його родину і сорокаденний потоп.

У Єгипті сузір'я Водолія спостерігалося на небі одночасно з підвищенням рівня води в Нілі. Єгиптяни вважали, що в цей період бог води Кнему виливає в русло Нілу величезний ківш води, а із глеків бога витікають також притоки Нілу — Білий і Блакитний Ніл.

    

Замикає зодіакальне коло сузір'я Риби. У зорях сузір'я справді- ввижається обрис двох риб, зв'язаних стрічкою. Назва сузір'я, очевидно, бере свої корені з фінікійської міфології. Богиня родючості зображалася у вигляді жінки з риб'ячим хвостом. Основним промислом народу було рибальство, а період особливо багатого рибного лову наставав тоді, коли Сонце вступало в сузір'я Риби.