Лекції

 

 

 

ПРОГРАМА КУРСУ

«АСТРОНОМІЯ»

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Мизиченко Татьяна Михайловна

 

Астрономія – одна з найдавніших наук, яка виникла на основі практичних потреб людини. Астрономічні відомості вже тисячі років тому застосовувалися народами Китаю, Ассирії, Єгипту для вимірювання часу, орієнтації по сторонах світу, передбачення затемнень. Але чим більше людина дізнавалася про світ, що її оточував. Тим більше питань у неї виникало про місце Землі серед інших світил, про закони, яким підпорядковується рух небесних тіл.

Сучасна людина не уявляє себе поза навколишнім світом, Космосом і Всесвітом у цілому. Тому пізнання цього світу має важливе значення у формуванні творчої особистості, розвитку її розумових здібностей. Розширенні меж знань, набутті навичок практичної роботи. Самостійного розв’язання поставлених задач.

Метою програми є формування в учнів компетентностей у процесі занять астрономією.


         Основні завдання програми полягають у формуванні таких компетентностей: пізнавальної, практичної, творчої, соціальної.

Програма призначена для  навчання учнів 5-8 класів.

 


       ТЕМАТИЧНИЙ       ПЛАН

 

Розділ, тема

 

1

Вступне заняття

2

Сузір’я

3

Сонячна система

4

Сонце

5

Зірки. Галактики. Туманності.

6

Космонавтика

7

Спостереження астрономічних явищ

 

 

 

Зодіакальні сузір’я

 

Мета: ознайомити учнів з зодіакальними сузір'ями, продовжувати формувати науковий світогляд, розвивати пізнавальний інтерес до природничих наук.

 

   Земля – одне з незліченних небесних тіл. Щоб краще вивчити Землю, треба знати і те, що відбувається на небі. Тому вже в давні часи з'явилася практична необхідність у науці про небесні явища. Адже життя людей на Землі багато в чому підкоряється "небесному" розкладу. Сонячні промені несуть людям світло і тепло. Від сходу й заходу Сонця залежить зміна дня та ночі. Від того, як змінюється протягом року взаємна орієнтація Сонця і Землі, залежить зміна пір року.

Давні люди не знали ні точних механічних годинників, ні компаса. Їх замінювало зоряне небо. Від зміни фаз Місяця почали відраховувати місяці. Зірки вдалині від рідних берегів вказували мореплавцям напрями сторін світу. Вони служили маяками на морях і в пустелях. Їх так і називали — дороговказні зірки. Таким чином зародилася наука про таємниці неба, названа згодом давніми греками астрономією ("астрос" — зірка, "номос" — закон). Але сама назва не означає, що астрономія виникла лише там. Ні, вона самостійно розвивалась у всіх без винятку народів, залежачи, звичайно, від ступеню їх розвитку.

Здавалось, легко заплутатися в такому розмаїтті зір на небі. Саме тому яскраві зірки (їх не так вже й багато) груповували у фігури з помітними контурами, названі сузір'ями. Природно, що кожен народ мав свої сузір'я.

 

“Космическая сказка”

(фрагмент)

 "Теперь ответь мне, юный друг,

Что есть зодиакальный круг

И где найти его?"

- По всей эклиптике идут

Созвездия. У нас их тут

Зодиакальными зовут,

Двенадцать их всего.

Их имена: Овен, Телец,

Лев, Рыбы, Близнецы, Стрелец,

Плюс Скорпион и Рак,

И Козерог, и Водолей,

И Дева, и Весы при ней -

Все в совокупности своей

Составят Зодиак.

А Солнце наше за весь год

По всем созвездиям пройдёт,

Побудет в каждом раз.

Планеты тоже ходят тут,

По Зодиаку вдоль ползут,

Но это видимый лишь путь

С Земли для наших глаз.

                   (Василий Лепилов)

 

Особливу групу складають 12 сузір'їв, що входять у так званий пояс зодіаку. Тисячі років тому всі вони носили назви тварин ("зодіак" в перекладі з грецької "коло тварин"). Згодом ряд сузір'їв втратили "звірячу" назву, але термін зберігся і донині.

Зодіакальні сузір'я &‐ ті, по яких у своєму річному переміщенні серед зірок рухається Сонце. Посередині поясу проходить екліптика — видимий його шлях по небосводу. Кожне з сузір'їв Сонце проходить приблизно за місяць, після чого переходить у наступне. Звичайно, ні те сузір'я, де перебуває зараз Сонце, ні сусідні з ним у звичайних умовах побачити не можна, вони знаходяться на небі вдень. Зате опівночі добре видно зодіакальне сузір'я, діаметрально протилежне тому, де перебуває Сонце. Його воно досягне тільки через півроку.

Ось повний перелік зодіакальних сузір'їв та періодів часу, коли в них знаходиться Сонце:


Знаки зодиака

Овен (Aries) 21 березня — 20 квітня
Телець (
Taurus) 21 квітня — 21 травня
Близнюки (
Gemini) 22 травня — 21 червня
Рак (
Cancer) 22 червня — 22 липня
Лев (
Leo) 23 липня — 22 серпня
Діва (
Virgo) 23 серпня — 22 вересня
Терези (
Libra) 23 вересня — 23 жовтня
Скорпіон (
Scorpius) 24 жовтня — 22 листопада
Стрілець (
Saggitarius) 23 листопада — 21 грудня
Козеріг (
Capricornus) 22 грудня — 20 січня
Водолій (
Aquarius) 21 січня — 17 лютого
Риби (
Pisces) 18лютого — 20 березня

 

 Повний текст лекціі знаходиться у курсі Астрономія

 

пример ученической работы

 

 

 

 

Карта зоряного неба

 

Мета: продовжувати формувати науковий світогляд, розвивати в учнів потяг до дослідництва.

 

    Розподіляти небо на сузір'я було зручно для астрономів. Межі сузір'їв і окремих зірок здавна наносилися на небесні карти, які служать з тією ж метою, що і звичайні земні: по них легко орієнтуватися серед зірок.

В ІІІ ст. до н. е. грецькі астрономи звели назви сузір'їв в єдину систему, згодом запозичену і збережену європейською наукою, що особливо стосується зір Північної півкулі неба. Протягом століть карти зоряного неба неодноразово переінакшувалися. Астрономи змінювали обриси сузір'їв, деякі з них зовсім  скасовували,придумували нові.

В епоху Великих географічних відкриттів стали відомими зорі Південної небесної півкулі і на картах з'явилися нові сузір'я. Їх назви не такі виразні, як у Північній півкулі, і зовсім не чіпають міфів: Летюча Риба, Хамелеон, Пава, Компас, Мікроскоп.

У 1919 р. було організовано Міжнародний Астрономічний Союз - вищий законодавчий орган астрономів. Насамперед він упорядкував карти зоряного неба. Розглянувши всі коли-небудь, що існували пропозиції, він виключив з числа сузір'їв зовсім випадкові і невдалі, раз і назавжди затвердивши остаточний список сузір'їв (під ними стали розуміти не помітні групи зірок, а ділянки неба, до яких відносять всі зорі, яскраві й слабкі, що належать цим ділянкам). Багато назв сузір'їв були спрощені. Замість Телескопа Гершеля, наприклад, залишився на небі просто Телескоп, Хімічна Піч перетворилася в звичайну Піч, Повітряний Насос став Насосом, Різець Гравера - Різцем. Межі між сузір'ями були наново проведені: старі звивисті межі замінили рівними лініями, що йдуть уздовж ліній сітки небесних координат. Таким чином, зараз небо поділене на 88 сузір'їв, з яких 31 розташоване в Північній півкулі, 48 в Південній, а решта 9 (Риби, Кит, Оріон, Єдиноріг, Секстант, Діва, Змія, Змієносець та Орел) лежать по обидва боки від небесного екватора.

У кожному сузір'ї головні зірки мають певні позначення. В давні часи найпримітнішим зорям давали власні імена, багато з яких, головним чином грецькі та арабські, збереглися досьогодні. Так, кожна з семи зірок Великого Ківша має свою назву. Головна зірка Скорпіона, червоний Антарес (букв. "суперник Марса", Арес — грецьке ім'я бога війни у римлян Марса) названа так тому, що коли червона планета Марс і ця зоря опиняються на небі поряд, а таке іноді буває, то їх легко сплутати. Назву зорі Алголь ("демон", "вурдалак"), що в сузір'ї Персея, давні араби дали завдяки періодичній зміні її блиску, в чому бачили щось диявольське.

Для того щоб розрізняти на небі всі інші зірки, користуються або буквеними, або числовими позначеннями.

У XVII ст. астрономи для позначення зірок в сузір'ях в порядку зменшення яскравості запровадили літери грецького алфавіту. Найяскравіша зірка в сузір'ї називалася α, наступна за яскравістю — β, потім γ і .т. д.   Але вийшло багато винятків: α Близнюків (Кастор) виявилась слабшою зірки β (Поллукс), в сузір'ї Оріона Рігель (α) яскравіша за Бетельгейзе (β), а найяскравіша зоря  Пегаса позначена літерою ε, тим часом як зірка α (Маркаб)  лише третя за блиском. Але,  природно,  скромних   можливостей  24  грецьких букв  надовго  не   вистачило.  І  тоді    астрономи  для  позначення    більш  слабких   зірок   посилаються  на  їхні  номери  в  зоряних  каталогах,  в  яких  тепер зареєстровані  всі  видимі  неозброєним  оком  зорі,  і багато тих, що спостерігаються лише в телескоп.
 

 

Рухома карта зоряного неба і накладний круг до неї


http://planetarium-kharkov.org/?q=node/383

http://planetarium-kharkov.org/?q=node/384

 

Повний текст лекціі знаходиться у курсі Астрономія

 

 

 

 

 Легенди і міфи зоряного неба

 

Мета: формувати в учнів загальне уявлення про сузір'я, їх походження, значення знань про них у житті людей, розвивати інтелектуальні здібності, виховувати любов до науки астрономії.

Космос завжди приваблював людство. Споконвічно небо розглядала безліч очей. І на небі все так само сяяла безліч зір. Людина поступово приходила до думки, що планета, на якій вона живе, — це лише частинка величезної світобудови. Вона побачила, що небо живе своїм життям, урочистим, загадковим, величним і вічним. На землі ж швидкоплинність життя, усіх процесів являли собою лише мить у порівнянні з незламністю Неба. Небесним світилам почали поклонятися, а найбільш яскраві й помітні групи зір об'єднали в сузір'я, кожному з яких дали своє найменування: Персей, Кассіопея, Андромеда, Південна Гідра, Телець, Центавр, Пегас, Овен тощо. Міфологія, герої якої «оселилися» на небосхилі, тісно пов'язалася з небесними об'єктами. Список, таким чином, містить 88 сузір'їв.

Созвездия

Звезды, звезды, с давних пор

Приковали вы навеки

Человека жадный взор.

И в звериной шкуре сидя

Возле красного костра,

Неотрывно в купол синий

Мог глядеть он до утра.

И глядел в молчании долгом

Человек в простор ночной -

То со страхом,

То с восторгом,

То с неясною мечтой.

И тогда с мечтою вместе

Сказка зрела на устах:

О загадочных созвездьях,

О неведомых мирах.

С той поры живут на небе,

Как в ночном краю чудес, -

Водолей, Стрелец и Лебедь,

Лев, Пегас и Геркулес.

(Ю.Синицын)                  

Сузір'я - ділянки, на які розділена небесна сфера для зручності орієнтування на зоряному небі. Слово «сузір'я» (від лати. constellatio) -  означає «колекція (або група) зірок». Слід розуміти, що сузір'я – це не певна область в космічному просторі, а лише деякий діапазон напрямів з погляду земного спостерігача. Тому не вірно казати: «Космічний корабель полетів в сузір'я Пегас»; вірно буде сказати: «Космічний корабель полетів у напрямі сузір'я Пегас». Зірки, створюючі узор сузір'я, розташовані від нас на самих різних відстанях. Окрім зірок в певному сузір'ї можуть бути видні і дуже далекі галактики, і близькі об'єкти Сонячної системи – всі вони у момент спостереження відносяться до даного сузір'я. Але з часом небесні об'єкти можуть переміщатися з одного сузір'я в інше. Найшвидше це відбувається з близькими і швидко рухомими об'єктами: Місяць проводить в одному сузір'ї не більше двох-трьох діб, планети – від декількох днів до декількох років; і навіть деякі близькі зірки за останнє сторіччя перетинали межі сузір'їв.

Сузір'я – це пам'ятники стародавньої культури людини, його міфів, його першого інтересу до зірок. Історикам астрономії і міфології вони допомагають зрозуміти спосіб життя і мислення стародавніх людей. Сучасним астрономам сузір'я допомагають орієнтуватися на небі і швидко визначати положення об'єктів.

Усього ж нараховується близько 46 сузір'їв, які мають міфологічне походження, серед яких є як найдавніші, так і більш пізні.

Існує безліч легенд про найвідоміші сузір'я Великої й Малої Ведмедиці. За одним з грецьких міфів, Каллісто, дочка царя й правителя Аркадії Лікаона, була надзвичайною красунею. Верховний бог Зевс спокусився красою Каллісто і з'явився до неї в образі Аполлона. Розгнівана дружина Зевса, Гера, перетворила Каллісто на потворну ведмедицю. (За деякими міфами, Зевс власноручно перетворив Каллісто на сузір'я Великої Ведмедиці, щоб врятувати її від помсти Гери). Одного разу юний Аркад, син Каллісто і Зевса, повертаючись з полювання, побачив біля дверей свого будинку дику ведмедицю. Зевс стримав руку Аркада від убивства власної матері, а Каллісто він узяв до себе на небо, увічнивши в сузір'ї Великої Ведмедиці. На сузір'я Малої Ведмедиці він перетворив улюбленого собаку Каллісто. Зевс забрав на небо й Аркада, якого перетворив на сузір'я Волопаса, щоб той століттями стеріг на небесах свою матір. Головна зоря сузір'я Волопаса — Арктур, що означає «страж ведмедиці». А Велику й Малу Ведмедицю ми можемо спостерігати протягом цілого року, тому що вони є сузір'ями, що не заходять за обрій. Вони найяскравіші й найпомітніші на північному небі. За зорями цих сузір'їв перевіряють зір: кожна зоря повинна бути добре помітна.

 

Легенда українців про зоряний Віз.

 

Якось давно трапилася велика посуха. Вода повисихала не лише в річках та озерах, а й у колодязях. Одна вдова захворіла без води. Тоді дочка, щоб урятувати матір взяла глечик і пішла шукати воду. Знайшла десь, набрала та й несе додому. Аж тут назустріч один спраглий чоловік, що помирав без води, а за ним другий, третій ... сьомий. Усіх напоїла дівчина, усіх урятувала, тільки води в глечику залишилося на дні. Сіла дівчина відпочити. Як ось біжить собака &‐ та й перекинув посудину. Вилетіло звідти сім великих зірок і одна маленька, поставали вони на небі в пам'ять про щиру дівчину та врятованих нею душ — сім людських і собачу. Назвали те сузір'я Віз. А Бог послав на ту країну дощ. Так українці пояснювали форму сузір'їв на небі, прославляли милосердя й доброту.

                        

                 

На небі також є сузір'я Кассіопеї. Грецька міфологія розповідає, що колись Ефіопією правив цар Цефей, у якого були красуня-дружина Кассіопея і не менш чарівна дочка Андромеда. Якось Кассіопея мала необережність похвалитися перед нереїдами, божествами моря, своєю красою й красою дочки. Красуні - нереїди обурилися й нарадили своєму батькові Посейдонові, богові моря, покарати самовпевнену Кассіопею. Посейдон наслав на Ефіопію величезне чудовисько — Кита. Кит лютував, спустошував і нищив країну. Як спокутну жертву Посейдонові Цефей і Кассіопея вирішили віддати на поживу чудовиську Андромеду, її ланцюгами прикували до прибережної скелі, і вона почала чекати своєї нещасливої долі. У цей час над Ефіопією на Пегасі мчав Персей, який нещодавно вийшов переможцем із бою з Горгонами. Він побачив прикуту до скелі неймовірної краси дівчину і жахливе чудовисько, що лаштувалося її з'їсти. Він безстрашно кинувся в бій з Китом. Під час битви Персей використовував голову Медузи Горгони. Зустрівшись із нею поглядом, Кит скам'янів і потонув. Андромеда була врятована. Цефей на знак вдячності віддав дочку за Персея. З того часу на небі з'явилися у вигляді сузір'їв герої цього міфу: Кассіопея, Цефей, Андромеда, Персей, Пегас і Кит. 

 

Повний текст лекціі знаходиться у курсі Астрономія

 

 

 

em

tr


1
2
3
4